15 лютого – День виведення радянських військ з Афганістану. Двадцять сім років тому, останній солдат покинув землю цієї ісламської країни. Багатотисячні людські втрати, стали наслідком недалекоглядної загарбницької політики радянського керівництва.

Введення військ до Афганістану прийняло вузьке коло політиків радянської держави. Формальною причиною такого рішення стала ідея підтримки новоствореного комуністичного уряду в цій країні. Фактично ж, Афганістан був необхідний Радянському Союзу, як азійський плацдарм для протистояння США та країнам НАТО. Тому 25 грудня 1979 року почалося введення радянських військ до Афганістану і їх боротьба з озброєною опозицією – моджахедами.

За десятилітній період жорстокої війни радянська армія виконувала чимало завдань: охороняла стратегічні об’єкти, вела спільні з урядовими військами бойові дії проти моджахедів, постачала зброю та припаси до країни.

Однак в кінці 88-го року, згідно з рішеннями міжнародних організацій щодо урегулювання напруженої ситуації в Афганістані, радянське керівництво прийняло рішення про виведення військ з мусульманської країни. Історики пояснюють чому президент Михайло Горбачов прийняв рішення вивести війська з Афганістану.

Людські втрати у цій неоголошеній війні вражаючи. Загинуло майже 15 тисяч солдат та офіцерів радянської армії. З них – понад 2 тисячі українських юнаків. Загарбницька політика владної верхівки Радянського Союзу не дала нічого, окрім непоправних втрат для матерів, дружин та дітей воїнів–афганців.