У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника.

Останній дзвоник – це чудова шкільна традиція, тепле родинне свято, яке не можна нічим замінити. Цього свята немає в жодному календарі. Воно буває лише раз у житті кожної людини, кожного з нас.

Для більшої частини учнів це просто оповіщення про прихід шкільних канікул. Майже всі, кому йти в школу в другій, третій і так далі клас, радіють цьому довгоочікуваному дню. Три місяці свободи від строгого розпорядку дня, ранніх пробуджень, підручників і контрольних.
Та для декого закінчення шкільного року пов'язано не тільки з радістю, але і з побоюванням, легким смутком, надіями … Для тих, хто цього року закінчує школу, останній дзвоник є відліком початку найбільшої зміни в житті. Вони начебто і не зовсім дорослі ще, але вже й не діти. Попереду ще море тривоги у вигляді випускних та вступних іспитів.

Свято "Останнього дзвоника” пройшло і в нашій школі. На святкове дійство, окрім самих учнів та випускників, завітали їх батьки, які розділили зі своїми дітьми радісні та, водночас, хвилюючі миті в їх житті.Лінійка розпочалася з Державного Гімну України та вітального слова директора школи Когут Мирослави Миколаївни. Тоді всі учасники урочистостей вшанували пам'ять героїв, які загинули в бойових діях на Сході України та під час революції Гідності, а також віддали шану тим, хто бере участь у антитерористичній операції.

Привітати випускників прийшли і почесні гості- Михайло Андрійович Мотильчак, директор департаменту освіти і науки Закарпатської облдержадміністрації та  О.О. Товт, начальник відділу освіти, які побажали випускникам щасливої життєвої дороги.

Свої слова-настанови також висловили: класний керівник 11-го класу - Мочкош Надія Павлівна, та мама випускниці - Лиходій Тетяна Андріївна.

А учні 4-х та 9-х класів підготували для випускників сюрприз - яскравий флеш-моб.